На Луганщині складно знайти туристичні місця, але є одне місце, яке все ж варто відвідати. Вугільний промисловець Казимир Мсциховський отримав землі в Луганській області наприкінці дев’ятнадцятого сторіччя. І спромігся створити чи не єдиний в цій місцевості палац та чудовий парк.

Старовинний палац та парк чудово доповнюють один одного.

Побудований в 1913 році, ззовні палац чудово зберігся. І це не зважаючи на те, що в 1920 році в ньому вже був розташований дитячий будинок, а пізніше туберкульозний та наркологічний диспансер.

Хоча, як зайти всередину, то одразу розумієш, що реставраційних робіт йому все ж не вистачає. Хоча колись в палаці стояли і китайські вази, і дорогі меблі, і ще багато чого коштовного, доки все це не розтягнули.

Будівля всередині просто занедбана. Хтозна довго вона зможе протриматися в такому стані. Скоро важко буде розгледіти інтер’єр маєтку. Може колись відреставрують.

Але ззовні все набагато красивіше. Мсциховський не жалів коштів і намагався перетворити свою садибу на витвір мистецтва. Фонтани, нажаль, вже не працюють.

Гарний парк.

Маленька алейка біля входу в садибу виглядає трохи занедбаною.

Взагалі в парку є кілька алей: найдовша, наприклад, тополина алея. Є також липова і здається грабова, але щодо останньої, то я не дуже впевнений. А взагалі по парку розвішані вказівники, хоча побачити їх складно. Втім парк лише 22 гектари, тому заблукати складно.

Для садиби вирили невеличку річку. Не те щоб вирили – трохи змінили русло, щоб парку вистачало води і дерева не посохли. Хоча правда це чи ні, зараз вже складно дізнатися. Може цей струмок завжди був на цьому місті.

І звичайно сторічний дуб. Хоча ні, в цьому парку сторічний не дуб, а тополя.

Як же в такому місті, та без головного вождя пролетаріату. Добре, що хоч гіпсових комсомолок в парку немає, або я їх не знайшов.

Незважаючи на зовнішні ознаки ремонту садиба потроху розсипається. Здається, що ці ліси тут стоять вже давно.

Хоча головний вхід виглядає чудово. Навіть перемотаний стрічками і з купою дротів. З-за цих дротів сфотографувати його нормально майже неможливо. Чому не можна було перенести цей стовп в інше місце незрозуміло.

Єдина споруда, яка дійсно чудово збереглася і зараз функціонує – це церква Олександра Невського. Хоча за роки радянської влади ця будівля за призначенням не використовувалась.


Старовинний палац та парк чудово доповнюють один одного.

Побудований в 1913 році, ззовні палац чудово зберігся. І це не зважаючи на те, що в 1920 році в ньому вже був розташований дитячий будинок, а пізніше туберкульозний та наркологічний диспансер.

Хоча, як зайти всередину, то одразу розумієш, що реставраційних робіт йому все ж не вистачає. Хоча колись в палаці стояли і китайські вази, і дорогі меблі, і ще багато чого коштовного, доки все це не розтягнули.

Будівля всередині просто занедбана. Хтозна довго вона зможе протриматися в такому стані. Скоро важко буде розгледіти інтер’єр маєтку. Може колись відреставрують.

Але ззовні все набагато красивіше. Мсциховський не жалів коштів і намагався перетворити свою садибу на витвір мистецтва. Фонтани, нажаль, вже не працюють.

Гарний парк.

Маленька алейка біля входу в садибу виглядає трохи занедбаною.

Взагалі в парку є кілька алей: найдовша, наприклад, тополина алея. Є також липова і здається грабова, але щодо останньої, то я не дуже впевнений. А взагалі по парку розвішані вказівники, хоча побачити їх складно. Втім парк лише 22 гектари, тому заблукати складно.

Для садиби вирили невеличку річку. Не те щоб вирили – трохи змінили русло, щоб парку вистачало води і дерева не посохли. Хоча правда це чи ні, зараз вже складно дізнатися. Може цей струмок завжди був на цьому місті.

І звичайно сторічний дуб. Хоча ні, в цьому парку сторічний не дуб, а тополя.

Як же в такому місті, та без головного вождя пролетаріату. Добре, що хоч гіпсових комсомолок в парку немає, або я їх не знайшов.

Незважаючи на зовнішні ознаки ремонту садиба потроху розсипається. Здається, що ці ліси тут стоять вже давно.

Хоча головний вхід виглядає чудово. Навіть перемотаний стрічками і з купою дротів. З-за цих дротів сфотографувати його нормально майже неможливо. Чому не можна було перенести цей стовп в інше місце незрозуміло.

Єдина споруда, яка дійсно чудово збереглася і зараз функціонує – це церква Олександра Невського. Хоча за роки радянської влади ця будівля за призначенням не використовувалась.

Tags:
no subject
no subject
no subject
http://chivokunya-on.livejournal.com/31069.html
http://chivokunya-on.livejournal.com/34061.html
no subject
no subject
Взагалі, є на світі нецікаві місця? За подачою Лєбєдєва думав, що такою є Ліберія. Аж поки, риючися в гуглмапах, не натрапив на таке:
https://goo.gl/M6Wnnm
no subject
no subject