Миргород – місто Полтавської області, яке завдяки Гоголю багато хто знав ще зі школи. Як вирішили завітати до цього міста, насправді, окрім цього знали, тільки те, що це місто-курорт, а також що в ньому знаходиться великий військовий аеродром.

Зараз хочу просто поділитися своїми враженнями від цього міста. А вони досить суперечливі. Найвідоміша туристам частина міста так і називається: Курорт Миргород. На фото як раз вхід. А на вході окрім різної реклами та купи оголошень вас зустрічає натовп різних бабусь, які хочуть щось вам впарити. Перше місце, звичайно, займає послуга «квартири подобово». Одразу хочеться звідти втекти. Хоча ввечері все спокійніше.

Всередині все набагато краще: квіти, трохи різноманітної архітектури.

Красива річка Хорол.

Місточки.

І нібито виглядає все непогано: квіти, стежки, плитка, місця для відпочинку біля води. Тільки через деякий час поступово доходить, що це місце ніби досі живе в радянському союзі. Все навколо так схоже на якісь пансіонати на березі, наприклад, Азовського моря. Якісь корпуса, що не ремонтуються вже багато років, їдальні, радянський «сервіс». Навіть люди тут відпочивають так само, як відпочивали радянські робо тяги. Всі столики біля води зайняті великими компаніями, які, судячи з розмови, приїхали в Миргород на лікування, але велика кількість пива біля кожної такої компанії навряд чи входить до терапії. На курорті багато бабусь, що продають насіння. Після того, як соняшникове насіння з’явилося в супермаркетах, я вже і не пам’ятаю коли я їх бачив. Я реально не розумію, чому люди везуть сюди гроші. Якщо відпочити, то майже за ті ж гроші (лише трохи дорожче) можна в Туреччину злітати.

А так, це дуже приємне місто. В центрі багато пам’ятників героям творів Гоголя.

Є красиве, хоча й невеличке, озеро. До речі, більшість пам’ятників як раз навколо нього і розташовані.

Гарно тут. На один день точно варто заїхати.


Зараз хочу просто поділитися своїми враженнями від цього міста. А вони досить суперечливі. Найвідоміша туристам частина міста так і називається: Курорт Миргород. На фото як раз вхід. А на вході окрім різної реклами та купи оголошень вас зустрічає натовп різних бабусь, які хочуть щось вам впарити. Перше місце, звичайно, займає послуга «квартири подобово». Одразу хочеться звідти втекти. Хоча ввечері все спокійніше.

Всередині все набагато краще: квіти, трохи різноманітної архітектури.

Красива річка Хорол.

Місточки.

І нібито виглядає все непогано: квіти, стежки, плитка, місця для відпочинку біля води. Тільки через деякий час поступово доходить, що це місце ніби досі живе в радянському союзі. Все навколо так схоже на якісь пансіонати на березі, наприклад, Азовського моря. Якісь корпуса, що не ремонтуються вже багато років, їдальні, радянський «сервіс». Навіть люди тут відпочивають так само, як відпочивали радянські робо тяги. Всі столики біля води зайняті великими компаніями, які, судячи з розмови, приїхали в Миргород на лікування, але велика кількість пива біля кожної такої компанії навряд чи входить до терапії. На курорті багато бабусь, що продають насіння. Після того, як соняшникове насіння з’явилося в супермаркетах, я вже і не пам’ятаю коли я їх бачив. Я реально не розумію, чому люди везуть сюди гроші. Якщо відпочити, то майже за ті ж гроші (лише трохи дорожче) можна в Туреччину злітати.

А так, це дуже приємне місто. В центрі багато пам’ятників героям творів Гоголя.

Є красиве, хоча й невеличке, озеро. До речі, більшість пам’ятників як раз навколо нього і розташовані.

Гарно тут. На один день точно варто заїхати.

Tags:
no subject
no subject
no subject
no subject
- пісок в ліжку,
- меблі, старіше за наших бабусь,
- туалет, який вже нічого не змиває
- відсутність гарячої води
- взимку опалення може бути у вигляді вітродуйчиків.
- і обов'язково ріцепшн з трьома зірочками поруч