Ковалівка. Краса не для бидла

[tourist_ua]

Ковалівка – це невеличке село Васильківського району Київської області з населенням трохи більше ніж півтори тисячі осіб. Село довгий час нічим не відрізнялося від навколишніх сел, доки його вигляд повністю не змінили дві людини: депутат кількох скликань від Партії Регіонів Тетяна Засуха та її чоловік, колишній губернатор Київської області Анатолій Засуха. За кілька років вони перетворили звичайнісіньке село практично на Нью-Васюки з відомого роману Ільфа та Петрова.



Центр села ідеально відреставрували: скрізь новенький асфальт підстрижені газони, гарні квіти, та багато ще чого, що більш притаманне великому місту аніж селу. Власне тому ми і вирішили заїхати сюди та помилуватися красою.


Невеличкий фонтанчик в центрі.


Квітами прикрашене практично все, що можна тільки собі уявити. Ландшафтні дизайнери попрацювали дуже гарно.


Квіти скрізь. Цілі галявини різноманітних квітів.


Все дуже красиво, але через деякий час вся ця краса здається все більше та більше штучною та несправжньою, зробленою не для мешканців села та звичайних людей, а більше для себе. Скрізь багато охоронників, тільки-но кудись зійдеш з доріжки подивитися на гарний будиночок, як десь з’явиться якийсь дядечка, та ввічливо (справді ввічливо) розповість що туди не можна.
Зазвичай, якщо в центрі села, або невеличкого міста є щось цікаве та красиве, там постійно буде якийсь двіжняк: то мами з візочками дітей вигулюють, то маленькі хлопці та дівчата в квача грають, то молодь гуляє, то бабки вийдуть погуляти та побалакати про місцевих наркоманів. А в Ковалівці нічого такого і близько немає. Весь контингент центру - то або величезне весілля десь з Києву разом із фотографами, операторами та гостями; або туристи, більшість з яких привозять автобусами, водять по колу, та везуть далі; або різноманітний обслуговуючий персонал; або охорона.


Охорона, як і казав працює дуже старанно. Бачив, як до цих машинок побігла дворічна дівчинка квітки понюхати, так до них вона не добігла. Місцевий охоронець ледь не з матюками розповів той мамі, що дітей треба міцно тримати за руку, а по газону тут ходити не можна, тим паче до тих машин з квітами. А накой тоді вона взагалі потрібна та трава. Наприклад, в Уманській Софіївці чомусь газони витримують шалені натовпи, а тут мабуть трава тендітна.


А в загалом красиве місце, хоча вікіпедія багато чого цікавого пише про подружжя меценатів та те, звідки бралися гроші, що вкладалися в це село.


Ще в центрі села є свій дуже гарний футбольний стадіон і звісно ж своя футбольна команда «Колос-Ковалівка», яка, до речі, досить непогано грає в першій лізі випереджаючи Авангард, Оболонь, Волинь, Суми та інші команди. Окрім футбольного стадіону не так давно відкрилась своя льодова арена, яка майже нічим не поступається відповідним спорудам багатьох обласних центрів.


Ще фото з цього чудового місця.


Вночі наче все гарно світиться, але самому подивитися вже не довелося.


Якось забувся сказати, що є своє гарне озеро з чудовими лебедями та маленьким місточком.


Маленька парковка, хоча не знаю для кого вона, може для весіль, бо на в’їзді в центр стоять шлагбауми і аби кого через них не пропускають.


І, звісно, в центрі стоїть не так давно побудований храм Різдва Пресвятої Богородиці Московського Патріархату, невеликий але красивий, і …


… Свято-Анастасіївський жіночий монастир з величезним парканом.


Якось так.




Можна ще почитати:
- Найкращий український дендропарк
- Зачепилівка
- Сільський дендропарк