Дякую за розповідь - цікаво було читати, бо співставляла свої враження від відвідування цього місця. По-перше, мені випало потрапити до Чернігова весню 2013 року, це було у переддень Великодня. Все навкруги буяло зеленню і місто видалось мені таким собі "садком вишневим коло хати". Отож, ніколи не бачила зимового, такого майже казково-снігового, Чернігова. Але щодо відвідування самих печер, то мені було там не дуже комфортно, не тому що ти блукав у підземеллі, а тому, що у печерах мало освітлення. До того ж наш гід ще на вході попередила, що печери можуть по-різному впливати на здоров'я та самопочуття людей, тож відчуття некомфорності не покидало мене. Легше стало у підземному храмі (до речі, у Вас вийшов дуже вдалий знімок). Бачу, що з'sвилося більше укріплень, хоча одна я би туди не резикнула спускатися :))
no subject
По-перше, мені випало потрапити до Чернігова весню 2013 року, це було у переддень Великодня. Все навкруги буяло зеленню і місто видалось мені таким собі "садком вишневим коло хати". Отож, ніколи не бачила зимового, такого майже казково-снігового, Чернігова. Але щодо відвідування самих печер, то мені було там не дуже комфортно, не тому що ти блукав у підземеллі, а тому, що у печерах мало освітлення. До того ж наш гід ще на вході попередила, що печери можуть по-різному впливати на здоров'я та самопочуття людей, тож відчуття некомфорності не покидало мене. Легше стало у підземному храмі (до речі, у Вас вийшов дуже вдалий знімок). Бачу, що з'sвилося більше укріплень, хоча одна я би туди не резикнула спускатися :))