tourist-ua (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
tourist_ua) wrote2019-08-25 10:34 pm
tourist_ua) wrote2019-08-25 10:34 pm
Entry tags:
Єланець
Єланець – це невелике смт в Миколаївській області, і так, в ньому теж є скульптура «Я люблю Єланець». Взагалі зараз практично в кожному селі вже є подібний пам’ятник. Хоча ні, наприклад, в Черкасах поки ще немає, та й те тільки тому, що міськвиконком вже два роки не може визначитися з тим, куди цей напис поставити, і великі літери досі валяються на складі. Але повернемося до Єланця.
Єланець – в принципі, непогане містечко, якби не одне велике АЛЕ. До нього взагалі не можна доїхати, він як острів. До нього немає жодної дороги, точніше на карті вони є, навіть якісь великі траси, але це навіть не напрямки. Якщо хоча б одного разу проїхати цими дорогами, то більше не буде ніякого бажання там їздити, ніколи знов. Щоб зрозуміли, наскільки там все погано, то ось фото з сайту navizor, де дороги фарбуються різними кольорами в залежності від їхньої якості від зеленого (ідеальна) до червоного.
Шкода, що я не сфотографував ці «дороги», але в інтернеті можна знайти кілька фото та відео, але стислий опис буде якийсь такий: ями, скрізь величезні ями до півметра глибиною, а може і більше, об’їхати ями жодної можливості немає, там скоріше не дорога в ямах, а ями з дорогами. Максимальна швидкість це вісім-десять кілометрів на годину, і це на кілька десятків кілометрів в будь-який бік від Єланця. Проїхати і не подряпати кілька десятків разів дно машини майже неможливо. Скоріше за все, пару разів доведеться вийти з машини, щоб краще вирішити в яку ж яму їхати, щоб не шукати потім трактора. І в погану погоду з ймовірністю відсотків 90% врешті-решт доїдеш до величезної непроїзної калюжі діаметром метрів десять з невідомим рельєфом дна. Єдиний спосіб звалити з Єланця – це польові дороги, які знають всі місцеві водії, але які пояснити немісцевому дуже складно. Але в цьому мешканці не винні, бо дороги то Укравтодора чи Миколаївської обладміністрації, і зробити з ними вони все одне нічого не можуть.
А тепер трошки про все гарне, що можна побачити в селищі. Головна візитна картка Єланця – це центральний парк Слави, в якому, до речі, доволі чистенько, навіть не зважаючи на маленьку кількість урн, можна сказати майже їхню відсутність.
Хоча робити в ньому особливо немає чого, тільки почитати імена загиблих військових.
В самому центрі чисто, охайно і багато квітів. Дуже затишно.
Не так давно відремонтований культурний центр «Зоря».
За ним «чудовий» дитячий майданчик. Ну я вже писав, що я думаю про такі дитячі майданчики (цей тягне десь на два бали з п’яти)
Є навіть дуже круті місця. Шкода, тільки, що фонтан не працює.
І якийсь оригінальний благоустрій. Ще є руїни великого радянського дитячого містечка (наче «Казка»). Не став вже його фотографувати, такого вже багато бачив. А от з ним вже місцева влада могла б щось і зробити. А взагалі такий собі середньостатистичний райцентр, але чогось дуже гарного не помітив. Думаю, що все це через дороги, це все вони. Бажаю всім мешканцям Єланця щастя, і гарних доріг!
Можна ще почитати:
- Буки
- Зачепилівка
- Закинутий Драбів
Єланець – в принципі, непогане містечко, якби не одне велике АЛЕ. До нього взагалі не можна доїхати, він як острів. До нього немає жодної дороги, точніше на карті вони є, навіть якісь великі траси, але це навіть не напрямки. Якщо хоча б одного разу проїхати цими дорогами, то більше не буде ніякого бажання там їздити, ніколи знов. Щоб зрозуміли, наскільки там все погано, то ось фото з сайту navizor, де дороги фарбуються різними кольорами в залежності від їхньої якості від зеленого (ідеальна) до червоного.
Шкода, що я не сфотографував ці «дороги», але в інтернеті можна знайти кілька фото та відео, але стислий опис буде якийсь такий: ями, скрізь величезні ями до півметра глибиною, а може і більше, об’їхати ями жодної можливості немає, там скоріше не дорога в ямах, а ями з дорогами. Максимальна швидкість це вісім-десять кілометрів на годину, і це на кілька десятків кілометрів в будь-який бік від Єланця. Проїхати і не подряпати кілька десятків разів дно машини майже неможливо. Скоріше за все, пару разів доведеться вийти з машини, щоб краще вирішити в яку ж яму їхати, щоб не шукати потім трактора. І в погану погоду з ймовірністю відсотків 90% врешті-решт доїдеш до величезної непроїзної калюжі діаметром метрів десять з невідомим рельєфом дна. Єдиний спосіб звалити з Єланця – це польові дороги, які знають всі місцеві водії, але які пояснити немісцевому дуже складно. Але в цьому мешканці не винні, бо дороги то Укравтодора чи Миколаївської обладміністрації, і зробити з ними вони все одне нічого не можуть.
А тепер трошки про все гарне, що можна побачити в селищі. Головна візитна картка Єланця – це центральний парк Слави, в якому, до речі, доволі чистенько, навіть не зважаючи на маленьку кількість урн, можна сказати майже їхню відсутність.
Хоча робити в ньому особливо немає чого, тільки почитати імена загиблих військових.
В самому центрі чисто, охайно і багато квітів. Дуже затишно.
Не так давно відремонтований культурний центр «Зоря».
За ним «чудовий» дитячий майданчик. Ну я вже писав, що я думаю про такі дитячі майданчики (цей тягне десь на два бали з п’яти)
Є навіть дуже круті місця. Шкода, тільки, що фонтан не працює.
І якийсь оригінальний благоустрій. Ще є руїни великого радянського дитячого містечка (наче «Казка»). Не став вже його фотографувати, такого вже багато бачив. А от з ним вже місцева влада могла б щось і зробити. А взагалі такий собі середньостатистичний райцентр, але чогось дуже гарного не помітив. Думаю, що все це через дороги, це все вони. Бажаю всім мешканцям Єланця щастя, і гарних доріг!
Можна ще почитати:
- Буки
- Зачепилівка
- Закинутий Драбів