tourist-ua (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
tourist_ua) wrote2021-04-21 12:35 am
tourist_ua) wrote2021-04-21 12:35 am
Entry tags:
Гетьманська столиця Батурин
В нашій країні багато чого цікавого, але, в більшості випадків, туристичні місця виглядають трохи занедбаними і недоглянутими. І по-справжньому цікавих туристичних місць одиниці. Про одне з таких місць ця стаття: маловідоме, але дуже цікаве та красиве історичне місце – Гетьманська столиця Батурин. В моєму особистому рейтингу я б його поставив десь на початку списку.
Треба оговоритися, що добра половина пам’яток Батурина – це реконструкції архітектурних споруд, які нажаль не збереглися до наших часів. Проте відтворені вони в тому самому історичному місці. Більшість архітектурних споруд тут були відтворені в 2008 році за сприяння президента України Віктора Ющенка, який за роки свого президентства встиг практично з нуля відродити історичні гетьманські резиденції в Батурині та Чигирині.
З 1669 по 1708 рр. Батурин був резиденцією гетьманів Ігнатовича, Самойловича, Мазепи та центром політичного, економічного і культурного життя Гетьманщини. На честь гетьманів, імена яких пов’язані з Батурином було встановлено цей пам’ятник: Дем’яну Многогрешному (він прийняв рішення про призначення Батурина столицею Лівобережної України), Івану Самойловичу (був наступним гетьманом після Многогрешного), Івану Мазепі (намагався об’єднати Гетьманщину, Правобережну Україну та Запоріжжя; воював на боці шведів проти російської армії), Філіпу Орлику (автор першої конституції України) та Кирилу Розумовському (останній гетьман Війська Запорізького).
Невеличкий музей археології Батурина розташований в приміщенні колишньої Воскресенської школи.
Музей, незважаючи на свій невеликий розмір, досить цікавий і розповідає про історію Батурина від найдавніших часів …
… до повного знищення столиці гетьмана Івана Мазепи на початку листопада 1708 року російською армією під командуванням Меншикова через перехід Мазепи на бік шведів. Під склом - знайдені обгорілі залишки Батурина після того, як місто було повністю спалене, а всі мешканці вирізані. За різними оцінками в Батуринській Трагедії загинуло від 11 до 15 тисяч мешканців міста.
Від музею підемо до архітектурно-меморіального комплексу «Цитадель Батуринської фортеці». Цей рів, як і інші деталі, було відтворено за даними археологічних досліджень.
Всередині цитаделі досить красиво.
Відбудований гетьманський будинок.
Трохи далі – сучасний пам’ятник на честь загиблих в Батуринській Трагедії.
Невеличка експозиція різних гармат. З території фортеці, до речі, відкривається чудовий вид на долину річки Сейм.
Замкова церква Воскресіння Господнього. Ця церква наразі є діючою.
Скрізь на території фортеці встановлені інформаційні таблички, як от ця біля церкви.
Після фортеці знову повертаємося назад до Воскресенської церкви-усипальниця Розумовського, що розташована поруч із музеєм.
Взагалі всі пам’ятки я не встиг подивитися, наприклад, будинок Кочубея. Бо він знаходиться у південно-західній частині міста, на території Кочубеївського парку, що далеченько від фортеці, а страшенний холод та несподіваний дощ змусили лишити всі ці пам’ятки на наступний раз. Сподіваюся це раз колись відвідати це місце.
А от палац Кирила Розумовського відвідати встиг. Палац руйнували багато разів: пожежі, друга світова війна. Його шість разів намагалися реставрувати, але врешті-решт єдиною успішно спробою реставрації стала сьома, яка проводилася з 2003 по 2008 роки за підтримки Віктора Ющенка.
Оригінальні інтер’єри нажаль не збереглися, і документальних описів також.
Тож відновлювати інтер’єр довелося за зразками інтер’єрів інших палаців того ж архітектора, які збереглися до наших часів.
Я не великий фанат всіляких екскурсій по інтер’єрам палаців, але, як на мене, вийшло гарно.
Купа цікавих штук, як оцей стільчик для молитви.
Роздивлятися і роздивлятися.
Ця зала наче й зараз використовується для якихось церемоній.
Тож на цьому востаннє окинемо оком Батуринський палац і поїдемо мандрувати Україною далі.
Мабуть повторююся, але мені це місце дуже сподобалося. Сподіваюся с часом все більше туристичних місць нашої країни будуть відновлюватися і за них не буде соромно.
Можна ще почитати:
- Резиденція Хмельницького
- Музей Авіації Конотоп
- Архітектурний комплекс в Крилосі
Треба оговоритися, що добра половина пам’яток Батурина – це реконструкції архітектурних споруд, які нажаль не збереглися до наших часів. Проте відтворені вони в тому самому історичному місці. Більшість архітектурних споруд тут були відтворені в 2008 році за сприяння президента України Віктора Ющенка, який за роки свого президентства встиг практично з нуля відродити історичні гетьманські резиденції в Батурині та Чигирині.
З 1669 по 1708 рр. Батурин був резиденцією гетьманів Ігнатовича, Самойловича, Мазепи та центром політичного, економічного і культурного життя Гетьманщини. На честь гетьманів, імена яких пов’язані з Батурином було встановлено цей пам’ятник: Дем’яну Многогрешному (він прийняв рішення про призначення Батурина столицею Лівобережної України), Івану Самойловичу (був наступним гетьманом після Многогрешного), Івану Мазепі (намагався об’єднати Гетьманщину, Правобережну Україну та Запоріжжя; воював на боці шведів проти російської армії), Філіпу Орлику (автор першої конституції України) та Кирилу Розумовському (останній гетьман Війська Запорізького).
Невеличкий музей археології Батурина розташований в приміщенні колишньої Воскресенської школи.
Музей, незважаючи на свій невеликий розмір, досить цікавий і розповідає про історію Батурина від найдавніших часів …
… до повного знищення столиці гетьмана Івана Мазепи на початку листопада 1708 року російською армією під командуванням Меншикова через перехід Мазепи на бік шведів. Під склом - знайдені обгорілі залишки Батурина після того, як місто було повністю спалене, а всі мешканці вирізані. За різними оцінками в Батуринській Трагедії загинуло від 11 до 15 тисяч мешканців міста.
Від музею підемо до архітектурно-меморіального комплексу «Цитадель Батуринської фортеці». Цей рів, як і інші деталі, було відтворено за даними археологічних досліджень.
Всередині цитаделі досить красиво.
Відбудований гетьманський будинок.
Трохи далі – сучасний пам’ятник на честь загиблих в Батуринській Трагедії.
Невеличка експозиція різних гармат. З території фортеці, до речі, відкривається чудовий вид на долину річки Сейм.
Замкова церква Воскресіння Господнього. Ця церква наразі є діючою.
Скрізь на території фортеці встановлені інформаційні таблички, як от ця біля церкви.
Після фортеці знову повертаємося назад до Воскресенської церкви-усипальниця Розумовського, що розташована поруч із музеєм.
Взагалі всі пам’ятки я не встиг подивитися, наприклад, будинок Кочубея. Бо він знаходиться у південно-західній частині міста, на території Кочубеївського парку, що далеченько від фортеці, а страшенний холод та несподіваний дощ змусили лишити всі ці пам’ятки на наступний раз. Сподіваюся це раз колись відвідати це місце.
А от палац Кирила Розумовського відвідати встиг. Палац руйнували багато разів: пожежі, друга світова війна. Його шість разів намагалися реставрувати, але врешті-решт єдиною успішно спробою реставрації стала сьома, яка проводилася з 2003 по 2008 роки за підтримки Віктора Ющенка.
Оригінальні інтер’єри нажаль не збереглися, і документальних описів також.
Тож відновлювати інтер’єр довелося за зразками інтер’єрів інших палаців того ж архітектора, які збереглися до наших часів.
Я не великий фанат всіляких екскурсій по інтер’єрам палаців, але, як на мене, вийшло гарно.
Купа цікавих штук, як оцей стільчик для молитви.
Роздивлятися і роздивлятися.
Ця зала наче й зараз використовується для якихось церемоній.
Тож на цьому востаннє окинемо оком Батуринський палац і поїдемо мандрувати Україною далі.
Мабуть повторююся, але мені це місце дуже сподобалося. Сподіваюся с часом все більше туристичних місць нашої країни будуть відновлюватися і за них не буде соромно.
Можна ще почитати:
- Резиденція Хмельницького
- Музей Авіації Конотоп
- Архітектурний комплекс в Крилосі