Корсунь-Шевченківський

[tourist_ua]

Почати можна з того, що найбільше запам’яталося, з поганючих доріг туди та назад, причому як туди не Їхати, дороги все одно будуть паскудні. Ні, це звісно не найгірший варіант, з того, що є в країні, але якось саме запам’яталося. А їхали подивитися в першу чергу палац та великий парк Понятовського. Розташований він практично в центрі, тож знайти його легко. Ось так виглядає вхід.



Це він же, але вже зсередини.


Майже одразу після входу невеличка виставка військової техніки часів другої світової війни.


Дітям таке подобається, бо як раз якусь школу привезли на екскурсію, так ті миттю обліпили всі ці вантажівки, танки та іншу техніку, всі модні, з мобільними телефонами, кожен по парі селфі зробив.


Хоча, як на мене, ця техніка тут ні до чого, це ж Понятовського палац, а не ставка Жукова чи ще когось. Невже в місті більше не знайшлось місця, де б все це могло стояти. Та в кожному місті є меморіал на честь перемоги у війні, хай би там все це і стояло, або як в Каневі, окремим музеєм.


Сам палац доволі незвичний, але його принаймні з іншим не сплутаєш.


В самому палаці розташований ще один музей, який знов до самого палацу відношення не має. Музей чи то вітчизняної війни, чи то голодомору, але головне не це. Тут знов ідіотизм всіх совкових музеїв.


Йдеш ти такий по парку, бачиш гарний палац, підійшов роздивився, пофотографувався, і випадково побачив на вході табличку, що в палаці є ще й музей. Що думає середньостатистичний турист? Вірно, треба зайти. Але на вході сидить бабка, яка перевіряє квитки і нікого не пускає. Питаємо скільки коштує квиток в музей – умовно 5 гривень – даємо 10 грн за двох, а тут сюрприз – квиток треба було купувати ще на самому вході в парк. Тож треба вертатися, ловити касира, який інколи виходить, знов дертися на той пагорб до палацу. Та нафіг він впав той музей з такими складностями. Чого не можна грошові питання вирішити на місці, як в Переяславі, наприклад, якщо ви вже точно хочете брати за це окремі гроші. Отже, в музей ми не пішли, а пішли гуляти далі.


По дорозі побачили таку штуку.


Далі сам парк.


Парк старий, гарний, і … роздовбаний. Досить цікавий спочатку, але поступово переходить в звичайний ліс, чи посадку.


Гарненький фонтан.


Трохи далі стоїть радянська скульптура. В Радянському Союзі сексу не було, а от еротика – будь ласка.


А далі просто казкові природні краєвиди.


Лавочки в парку, до речі, стильні. Мені сподобалися, тільки розвалюються вони потихеньку, реставрації просять. Гарно було б, якби їх саме відновили в такому ж вигляді, а не замінили на сучасні.


Ліхтарі теж непогано виглядають.


Взагалі, цікава природа, це як раз те, що можна подивитися в Корсунь-Шевченківському. Раджу їхати, якщо не були ще, бо згодом все може розвалитися остаточно.


А це сфотографував в магазині десь біля парку. Просто сподобалося, як там кавуни продають.



Можна ще почитати:
- Канів
- Скансен. Переяслав-Хмельницький
- Садиба Мсциховського