![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Сміла – третє за розмірами місто в Черкаській області і одночасно, на мою думку, одне з найгірших для життя міст. Наче й парадокс: не може бути в більш-менш великому місті майже все погано, але Сміла чудово це доводить. Найгірше в Смілі, звичайно, це дороги. Місто знаходиться на перетині двох шляхів Черкаси-Умань та Київ-Кропивницький, але навіть ці дві дороги в місті зробити не можуть, хоча місто вже показували по багатьом телеканалам, активісти вже й труну з покришками виносили на трасу. Труна, до речі, чудово влізла в одну з багатьох ям, ще й місце лишилося. В місті на вулиці з чотирма смугами є нормою об’їжджати ями по лівому узбіччю зустрічної смуги. Тут регулярно, якщо слідкувати за новинами, заводяться карні справи на посадовців або підрядників (наприклад, стосовно того ж ремонту доріг). Майже кожну зиму ледь не все місто відключають від опалення і це є теж нормою. Одним словом жахливе місто. А тепер давайте спробуємо знайти в ньому хоч щось позитивне.
Почнемо хоча б з дівчинки, що на першому фото. Ця смілива дівчинка і дала назву місту за те, що допомагала захищати місто від загарбників аж доки не загинула від ворожої стріли. Пам’ятник класний, тільки чомусь уявляв його трохи більшим. А от наступний, як на мене, більше схожий на знущання.
Різних пам’ятників наче вистачає, але вони трохи розкидані по місту. Ось звичайна гармата.
Недалеко від неї класна пожежна частина. Цікаво, чомусь в нашій країні пожежні частини в своїй більшості виглядають класно, деякі навіть дуже круто, особливо якщо порівнювати з оточуючими будинками.
Судячи з усього, декомунізований пам’ятник прикордонним військам.
Який розташований в зовсім ніякому сквері поблизу ринку, який хочеться швидше пробігти не зупиняючись.
В центрі інколи зустрічаються і дуже гарні будиночки, які були б ще гарніше, якби їх не спотворював своїми вивісками приватбанк.
В центрі в тому році несподівано вирішили масштабно покласти плитку, і зараз вже той центр виглядає набагато краще.
Найбільший храм, що для Сміли зовсім не дивно, займає чудове місце практично посеред центрального ринку, тож щоб до нього дістатися треба або проштовхатися скрізь натовп в ринковий час, або ж пройтись по сміттю після закриття ринку.
Але більш за все місто відомо в Україні своєю вузловою залізничною станцією. І тут все теж дуже логічно: центральний вокзал міста, яких на справді два (Північний та Південний) називається станція імені Шевченко, але в місті є і маленька зупинка Сміла, на яких зупиняються тільки місцеві дизелі.
Це мабуть навмисно зроблено, щоб усіх заплутати. Заходиш ти такий в Дніпрі в касу і питаєш: дайте мені квиток до Сміли, а ті тобі немає поїздів до цієї станції. Найрозумніші питають до станції Шевченка, тоді вже з’являється купа варіантів: вам звичайний, інтерсіті, чи ще якийсь?
Старовинний паровоз на станції. В ньому навіть розташований музей, але той працює за таким цікавим розкладом (по півдня та тільки по буднях), що перевірити, чи дійсно він взагалі працює, можливості не було.
Ще з цікавого є центральний парк.
Який виглядає так само, як і сама Сміла, тобто ніяк.
Хоча територія в нього досить велика,і можна було б зробити з нього лялечку.
В цьому ж парку купа радянських пам’ятників.
Але в ньому все ж почали з’являтися цікаві локації, наприклад, цей гігантський стілець, тож можливо тут колись буде круто.
Ще трошки цікавих штук.
Зовсім здивувався, як побачив в парку безліч класних фірмових лавочок, яким, судячи з усього, вже багато років, але виглядають вони гарно.
Є також величезний дитячий майданчик, але самі бачите, який він є.
Ще в парку стоїть костел Успіння Пресвятої Діви Марії, але скільки років буваю в місті, він виглядає однаково, тобто на реставрації, яка навіть нікуди не рухається. Шкода, бо костел був би чудовою окрасою парку. Але ж ми в Смілі, тому нічого дивного.
За костелом починається ще один величезний парк, який вже більше використовується для відпочинку на природі та смаження шашликів. Здивувало, що в парку чисто, мабуть його все ж прибирають. А ще в парку один з найжахливіших паркових туалетів, з тих що я бачив. Зі своїм родичем в Черкаському парку його навіть близько поставити не можна.
А от безліч місточків та кілька водоспадиків тут як раз до речі.
От таке воно – місто Сміла.
Можна ще почитати:
- Канів
- Корсунь-Шевченківський
- Чигирин. Резиденція Хмельницького
Почнемо хоча б з дівчинки, що на першому фото. Ця смілива дівчинка і дала назву місту за те, що допомагала захищати місто від загарбників аж доки не загинула від ворожої стріли. Пам’ятник класний, тільки чомусь уявляв його трохи більшим. А от наступний, як на мене, більше схожий на знущання.
Різних пам’ятників наче вистачає, але вони трохи розкидані по місту. Ось звичайна гармата.
Недалеко від неї класна пожежна частина. Цікаво, чомусь в нашій країні пожежні частини в своїй більшості виглядають класно, деякі навіть дуже круто, особливо якщо порівнювати з оточуючими будинками.
Судячи з усього, декомунізований пам’ятник прикордонним військам.
Який розташований в зовсім ніякому сквері поблизу ринку, який хочеться швидше пробігти не зупиняючись.
В центрі інколи зустрічаються і дуже гарні будиночки, які були б ще гарніше, якби їх не спотворював своїми вивісками приватбанк.
В центрі в тому році несподівано вирішили масштабно покласти плитку, і зараз вже той центр виглядає набагато краще.
Найбільший храм, що для Сміли зовсім не дивно, займає чудове місце практично посеред центрального ринку, тож щоб до нього дістатися треба або проштовхатися скрізь натовп в ринковий час, або ж пройтись по сміттю після закриття ринку.
Але більш за все місто відомо в Україні своєю вузловою залізничною станцією. І тут все теж дуже логічно: центральний вокзал міста, яких на справді два (Північний та Південний) називається станція імені Шевченко, але в місті є і маленька зупинка Сміла, на яких зупиняються тільки місцеві дизелі.
Це мабуть навмисно зроблено, щоб усіх заплутати. Заходиш ти такий в Дніпрі в касу і питаєш: дайте мені квиток до Сміли, а ті тобі немає поїздів до цієї станції. Найрозумніші питають до станції Шевченка, тоді вже з’являється купа варіантів: вам звичайний, інтерсіті, чи ще якийсь?
Старовинний паровоз на станції. В ньому навіть розташований музей, але той працює за таким цікавим розкладом (по півдня та тільки по буднях), що перевірити, чи дійсно він взагалі працює, можливості не було.
Ще з цікавого є центральний парк.
Який виглядає так само, як і сама Сміла, тобто ніяк.
Хоча територія в нього досить велика,і можна було б зробити з нього лялечку.
В цьому ж парку купа радянських пам’ятників.
Але в ньому все ж почали з’являтися цікаві локації, наприклад, цей гігантський стілець, тож можливо тут колись буде круто.
Ще трошки цікавих штук.
Зовсім здивувався, як побачив в парку безліч класних фірмових лавочок, яким, судячи з усього, вже багато років, але виглядають вони гарно.
Є також величезний дитячий майданчик, але самі бачите, який він є.
Ще в парку стоїть костел Успіння Пресвятої Діви Марії, але скільки років буваю в місті, він виглядає однаково, тобто на реставрації, яка навіть нікуди не рухається. Шкода, бо костел був би чудовою окрасою парку. Але ж ми в Смілі, тому нічого дивного.
За костелом починається ще один величезний парк, який вже більше використовується для відпочинку на природі та смаження шашликів. Здивувало, що в парку чисто, мабуть його все ж прибирають. А ще в парку один з найжахливіших паркових туалетів, з тих що я бачив. Зі своїм родичем в Черкаському парку його навіть близько поставити не можна.
А от безліч місточків та кілька водоспадиків тут як раз до речі.
От таке воно – місто Сміла.
Можна ще почитати:
- Канів
- Корсунь-Шевченківський
- Чигирин. Резиденція Хмельницького
no subject
no subject
no subject
все не зберусь пост написати про Смліу, бував там раз 50
no subject
no subject
Ватні прикордонники порозставляли свої знаки усюди по області, бачив схожі (обов'язково з радянським стовпчиком) і в Кіровоградські області. Карта СРСР замість України свідчить, якій країні вони служать.
no subject